Іван Малкович 

(нар. 1961 р.)

Іван Антонович Малкович народився 10 травня 1961 року в Нижньому Березові у Карпатах. Його рід походить зі старовинного боярського роду, перша письмова згадка про який датується 1482 роком.

Першого вірша написав у 8 років. У 10-річному віці уклав свою першу рукописну книжечку, до якої увійшли його вірші, казки і пісні з нотами, адже він з дитинства навчався в музичній школі і грав на скрипці. Поет любить згадувати, як на Свят-вечір, попри заборону радянської влади, він ходив колядувати із власноруч змайстрованим вертепом. За основу вертепу правила дерев'яна скринька для поси

лок. Її стінки прикрашалися фольгою, а на снігу, зробленому з вати, стояли вирізані із закордонних листівок Діва Марія, три Царі, пастушки з овечками, а в центрі — ясла з Божим Дитятком. Майбутній поет знав багато стародавніх колядок, постійно виступав на сцені як актор сільського драмтеатру. У їхній карпатській оселі часто гостювали відомі науковці і дисиденти, які привозили чимало цікавих книжок. Окрім читання і музики, хлопчик дуже любив грати в футбол і хокей, катався на ковзанах. У своєму юнацькому вірші про хокей на замерзлій річці Іван Малкович згадує драматичний епізод, коли їхня команда дала «фору» слабшій команді, але виграти не встигла, бо під час матчу річка почала розмерзатися, і хокейний майданчик розтанув. В одинадцять років створив невеличкий хор з дошкільнят, у якому співала і його п'ятирічна сестричка. Диригував цим хором і писав для нього пісні. Тож не дивно, що згодом, 1980 року, Іван Малкович закінчив скрипковий клас Івано-Франківського музичного училища. Того ж року він вступив на філологічний факультет Київського університету імені Тараса Шевченка. Через рік став переможцем поетичного турніру на Всеукраїнському семінарі молодих поетів. Іванові Малковичу щастило на увагу відомих людей. Його перші поетичні публікації підтримали визнані майстри української поезії Дмитро Пав-личко і Ліна Костенко, яка назвала молодого поета «найніжнішою скрипкою України». Згодом Ліна Костенко благословила і його першу збірку «Білий камінь», яка побачила світ 1984 року, коли поет був ще студентом. Легенди і казки гір, таємничі вірування предків і колядки, безперечно, накладали відбиток на світогляд молодого поета. Багато років по тому автор розповів, що в своїх юнацьких віршах він часто писав про янголів, про Бога. Та часи були атеїстичні¹, безбож-ницькі, і редактори безжально викреслювали все, що не схвалювала радянська влада. Він з прикрістю згадує: «Один із кількох відхилених варіантів моєї першої збірки мав назву “Ангелик у яферах” (“яферами” на Гуцульщині називають чорниці). Певна річ, тоді з такої назви тільки посміялися.

Посміялися також з іншого мого янгола, якого було замінено на чугайстрика². “Бог” поміняли на “птах”, а ще одного ангелика - на метелика...».

Після здобуття вищої освіти Іван Малкович пів року учителював, після чого працював у редакціях видавництв «Веселка», «Молодь» та дитячому журналі «Соняшник». Через чотири роки після виходу в світ «Білого каменя» видав поетичну збірку «Ключ», а ще через чотири - збірку «Вірші».

Усі поетичні книги Івана Малковича позначені особливою довірою до читачів. Досить прочитати поезію «Подорожник», і перед нами відкриється щира й любляча дитяча душа поета, яка в прагма-тичному³ і жорстокому світі ніколи не подорослішає й не навчиться жити лише для себе, бо внутрішньо не сприймає ні байдужості, ні користолюбства: Стоїть при дорозі хлопчатко в сорочці рваній:

- Я - подорожник, прикладайте мене до рани.

1997 року побачила світ найвідоміша на сьогодні збірка поета «Із янголом на плечі», у якій було вміщено найкращі вірші з попередніх збірок і нові поезії.

1992 року Іван Малкович заснував дитяче видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га», яке згодом почало видавати і книги для дорослих. Іван Малкович - ав-тор-упорядник понад 30 книжок для найменших читачів («Українська абетка», «Улюблені вірші», «100 казок» тощо), відомий книжковий редактор, чиїми інтонаціями «говорять» чимало відомих літературних героїв, зокрема український «Гаррі Поттер» і Чарлі з «Чарлі і шоколадної фабрики». У 2004 році

Форум ви

давців у Львові

визнав Малковича найкращим директором видавництва в Україні. Тоді ж поет став кавалером міжнародного

Ордена усмішки

, яким нагороджено чимало відомих людей, зокрема Астрід Ліндгрен, Джоан Ролінґ та інших письменників. Цікаво, що при врученні цього ордена лауреат мусить випити срібний келих свіжовитисненого лимонного соку й усміхнутися.

2006 року побачила світ поетична книга Івана Малковича «Вірші на зиму», 2010 року - книга вибраного «Все поруч». Вірші поета перекладено англійською, німецькою, італійською, російською, польською, бенгальською та іншими мовами.

У Малковича є вірші про трагічні сторінки української історії, жертви, які понесла Західна Україна в роки Другої світової війни, воюючи і проти Гітлера, і проти Сталіна. Нинішні молоді читачі не завжди можуть здогадатися, що в поезії «Пісенька про черешню» йдеться про юнака, який загинув у лавах Української повстанської армії в 40-х роках ХХ століття. Сам поет в одному інтерв'ю згадував, що поштовхом до написання цього вірша була смерть його ровесника, який загинув на початку 1980-х років у чужому Афганістані, куди Радянський Союз посилав наших хлопців.

ПІСЕНЬКА ПРО ЧЕРЕШНЮ

Лірика Івана Малковича з роками стає дедалі афористичнішою та художньо витонченішою. Його ліричні герої - мудрі й тонкі натури, які усвідомлюють крихкість нашого світу, а тому вірять у Бога і в те, що в кожному з нас закладено дуже багато доброго і світлого, - і лише це може врятувати нас від вселюдської байдужості і духовного очерствіння.

У 2017 році Іван Малкович стає лауреатом Шевченківської премії за книжку «Подорожник з новими віршами».

Діалог із текстом

1 Де народився, учився і виростав Іван Малкович? Що ви довідалися про його перші поетичні спроби?

2 Назвіть книги віршів Івана Малковича.

3 Яке видавництво заснував цей поет і на якій книжковій продукції воно спеціалізується?

4 Як ви вважаєте, митець повинен мати активну громадську позицію чи досить того, що він творить на ниві літератури? Свою думку належно обґрунтуйте.

5 Уявіть, що вас нагороджують Міжнародним орденом усмішки. Чи ви зможете усміхнутись після келиха кислого лимонного соку?

6 Знайдіть у бібліотеці або мережі Інтернет книгу поезій Івана Малковича «Із янголом на плечі» і прочитайте вірш «Хованка». Чи сподобалася вам лірична розповідь поета про епізод із свого дитинства? Чим саме? Чи можете порівняти пережите ліричним героєм цього вірша з власними спогадами? Якими саме? Доведіть, що у вірші «Хованка» Івана Малковича є виразний філософський мотив. Прочитайте вголос відповідні рядки.

ІЗ ЯНГОЛОМ НА ПЛЕЧІ

(Старосвітська балада)

Діалог із текстом

1 Як ви уявили собі безіменного персонажа, змальованого нещасним подорожнім у люту негоду?

2 Чому янгол не покидає людину в украй несприятливих умовах?

3 Поясніть, як ви розумієте зміст четвертої строфи вірша Малковича.

4 Чому автор подає біблійний образ Ірода? Що ви про цього царя знаєте?

5 «Не дихає свіча» - це означає, що свіча вже згасла від пориву вітру, повністю згоріла чи персонаж не запалював свічки взагалі?

6 Чому надзвичайно важливо, щоб янгол не впав із його плеча? Як треба розуміти цю метафору?

7 Як ви розумієте символ «сірий маятник життя»?

8 Вірш Івана Малковича має підзаголовок: старосвітська балада. «Старосвітська» - це «давня», «напівзабута». Слово «балада» є літературознавчим терміном на позначення жанру. Спростуйте або доведіть, що вірш «Із янголом на плечі» Івана Малковича за жанром є баладою.

Це матеріал з підручника Українська література 8 клас Слоньовська (2021, поглиблений рівень)